Перейти до основного вмісту

Про злодіїв, злочинців і лиходіїв

Як правило, є певна різниця між словами "злодій" і "злочинець".

Злодій — це той, хто краде; крадій. =thief 
Злочинець — той, хто вчиняє злочин. =criminal 
Лиходій — той, хто чинить лихо, зло. =villain 

Тому організація, яка чинить злочини, буде злочинною, а поганці, з якими борються головні герої, — лиходіями.

Додатково треба зазначити, що є ще 

- грабіжник (robber) часто вживається тоді, коли грабують якісь будівлі (банки, квартири, магазини, церкви) або коли грабують людей на міських вулицях; 

- злодюжка або кишеньковий злодій (pickpocket) - людина, яка займається дрібними крадіжками, переважно у людних місцях: на ринку, на вокзалі, на головних вулицях 

- розбійник, бандит, харциз, харцизяка (bandit, thug) - чинить насильницький напад на людей з метою пограбування, переважно на заміських дорогах, в лісах чи налітаючи на поселення

У деяких випадках слова "злодій", "грабіжник" і "розбійник" можуть виступати синонімами, але в сюжеті зазвичай персонажами виступають люди конкретної професії. Наприклад, безпритульні діти формують банди злодюжок / кишенькових злодіїв; грабіжники вдираються до банку, щоб забрати всі гроші з сейфу; розбійники влаштовують засідки на лісових дорогах, щоб зупинити поважних панів, вбити їхню охорону та обібрати їх до нитки.

Лиходій не обов'язково чинить реальні злочини: когось вбиває чи щось краде. Це може бути підступна суперниця головної героїні в любовній історії чи баскетболіст з команди-суперника, який перешкоджає головному герою потрапити на турнір.

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Японсько-українські системи та практичний переклад (оновлено 19.12.22)

  Коли ви беретеся за переклад аніме, манґи, ранобе чи дорам, то неодмінно зіштовхуєтесь із проблемою відтворення власних та загальних японських назв. Українські японісти розробили кілька уніфікованих систем, на які всі перекладачі можуть спиратися. Що таке система транскрипції чи транслітерації? Це набір певних правил, як передавати складові слова українською мовою. Зазвичай вони подаються у вигляді таблиць з додатковими примітками. Оскільки дуже багато людей перекладають з англійської, то їм варто знати, що в англійській мові використовується не запис за правилами англійської мови, а ромаджі . Це запис японських слів латинськими (!) літерами. Переважно в англомовних перекладах ви зустрінете систему Гепберна . Система Гепберна Перш ніж ми перейдемо до огляду власне систем, зазначимо один важливий момент щодо японської мови. Японська абетка, на відміну від української, складається не з літер, а " складів ". Тому ви зустрінете "ка", "ну", "ме" і т

Поради з передачі корейських імен від Project U&A Lines

 ...від команди перекладу дорам Project U&A Lines 1. У слові "hyun" частина "yu" читається як "ьо" — тобто "хьон". 2. "J" на початку складу має звучання "ч", а всередині слова — "чж". Варто забути про притаманне українській мові "дж", оскільки в корейців немає настільки чітких (дзвінких) звуків. 3. "Shin" — це "Шін", а не "Шин". Бачимо букву "і" — її і пишемо. Біля шиплячих у корейців найчастіше стоїть "і". 4. Прізвище 이, яке англійською пишеться "Lee", ми транслітеруємо як просто "І", тому що там немає на початку складу букви ㄹ, яка в корейській дає звук р/л. Тому попри заяви про китайське походження ми використовуємо цей трансліт, оскільки він є найближчим до оригіналу звучання. 5. Буква ㅂ, яка в англійській позначається b/p, в кінці імені дає звук "п", тому Со Чжі Соп, Хван Ін Йоп. 6. Буква ㄱ, яку в англійській позначають

Переклад китайських власних і загальних назв

Коротко про те, що треба знати Якщо ви перекладаєте з англійської мови, то мали б помітити, що китайські імена героїв часто дивно записані. Вам не здалося, їх не треба читати за правилами англійської мови! Насправді ж вони переважно записані піньїнєм. Піньїнь — найпоширеніший стандарт латинізації китайської мови, тобто позначення звуків китайської за допомогою латинської абетки. Для того, щоб записати піньїнь українською мовою, ми використовуємо українські системи транскрибування. Нині найпоширеніших є дві: академічна та Кірносової-Цісар. Академічну систему затвердили 2019 року для запровадження уніфікованого державного стандарту, що особливо важливо для коректного перекладу документів. З деякими змінами вона наслідує систему Палладія, розроблену для російської мови. Приблизно тоді ж з'явилася і система Кірносової-Цісар , яка є системою саме практичної транскрипції, тобто вона призначена саме для художнього перекладу на аудиторію українських мовців. (Тобто вчити за нею китайську м