Коли ви беретеся за переклад аніме, манґи, ранобе чи дорам, то неодмінно зіштовхуєтесь із проблемою відтворення власних та загальних японських назв. Українські японісти розробили кілька уніфікованих систем, на які всі перекладачі можуть спиратися.
Що таке система транскрипції чи транслітерації? Це набір певних правил, як передавати складові слова українською мовою. Зазвичай вони подаються у вигляді таблиць з додатковими примітками.
Оскільки дуже багато людей перекладають з англійської, то їм варто знати, що в англійській мові використовується не запис за правилами англійської мови, а ромаджі. Це запис японських слів латинськими (!) літерами. Переважно в англомовних перекладах ви зустрінете систему Гепберна.
 |
| Система Гепберна |
Перш ніж ми перейдемо до огляду власне систем, зазначимо один важливий момент щодо японської мови. Японська абетка, на відміну від української, складається не з літер, а "складів". Тому ви зустрінете "ка", "ну", "ме" і т.д., а не окремі літери.
Японсько-українських систем багацько, і щодо них досі точаться суперечки. Деякі з них розроблялися на основі системи Поліванова, яка втім призначена для російської мови, а тому не підходить для української, адже українська фонетично відрізняється від російської.
Нині найкращими японсько-українськими системами вважаються система Бондаренка (2014), вона ж система Ґоджюон, та Коваленка. Про них і поговоримо, а посилання на повний перелік систем я залишу тут.
 |
Важливо: для японської правило дев'ятки на практиці заведено ігнорувати.
Система Бондаренка / Ґоджюон
 |
| Система Бондаренка |
Система Коваленка
 |
| Система Коваленка |
Як бачите, основні таблиці ідентичні. На базі цього складемо таблицю ромаджі - українська.
Ромаджі (Гепберн) - українська (збільшити таблицю)
 |
| Ромаджі - українська |
Але диявол криється в деталях, і варто запам'ятати ще кілька правил.
Перед складом на б, п, м ん "n" пишеться і читається як "м". В усіх інших випадках — як "н".
genki — ґенкі
Kusaka Genzui — Кусака Ґендзуй
Але:
Genbu — Ґембу
senpai — семпай
Gunma — Ґумма
Tenma — Темма
2. Подвоєння приголосних
Подвоєння приголосних зберігається.
Hokkaido — Хоккайдо
kappa — каппа
matcha — маччя
! Зверніть увагу, що tcha (ччя), tchi (ччі), tchu (ччю), tcho (ччьо) — це подвоєня складу на ch (ч'). Наприклад, Matchan — Маччян, а не Матчян. В інших романізаціях (не Гепберна) подвоєння на ch може записуватися через cch: ecchi — еччі.
Подвоєння складу на sh (ш') записується через ssh: Sesshoumaru — Сешшьомару.
Подвоєння складу на ts (ц) записується через tts: Mittsu — Міццу.
3. Подовження голосних
Для японської мови властиві подовжені голосні.
а) о: та у:
Один з випадків, в якому ви можете зробити помилку, — це подовжена "о", яка в ромаджі записується "ou". Це не "оу", а саме довга "о:". Наприклад:
Kyousuke — [Кьо:ске]
І система Бондаренка, і система Коваленка пропонують передавати подовження "о" та "у" через відповідні позначки: Кьо:ске та Кьо̄ске (рисочка над "о" називається макроном). На жаль, такі позначки не є доцільними в практичному художньому перекладі, орієнтованому на загального читача.
Як правило, подовження "о" та "у" просто опускається: "Кьоске". Цим методом користується більшість перекладачів, тому, якщо ви новачок, спирайтесь на нього. Деякі перекладачі воліють все ж зберігати подовження, оскільки довгота голосної цілковито міняє слово. Це робиться за допомогою додавання ще однієї літери "Кьооске" або транслітерації: "Кьоуске". Це справді може бути доцільно, наприклад, якщо в сцені є гра слів, яка ґрунтується на подовженні голосної.
Також можна зберігати подовження для "краси запису" в односкладових іменах: Yuu — Юу (а не Ю).
Примітка 1. Важливо розрізняти "ou" おう та "oo" おお. Перше ми сприймаємо як довгу "о:" та опускаємо подовження. І хоча друге в сучасній японській мові теж дуже схоже на довгу "о:" за вимовою, його етимологія інша. Тому "oo" ми записуємо як дві "оо". Найчастіше це можна побачити на початку прізвища, які починаються з ієрогліфа 大 (oo/dai/tai)
Ookawa — Оокава
Ookami-san — Оокамі-сан
Примітка 2. Не всі "ou" є подовженим "о:". Також така комбінація може інколи випадати на збігу ієрогліфів (мор):
井上 Inoue — Іноуе,
де 上 читається як ue.
Такі випадки бувають нечасто, але їх варто мати на увазі.
б) і:
За Бондаренком, довга "і:" передається подвоєним "іі":
Niigata — Нііґата
За Коваленком, довга "і:" передається додаванням ї — "ії":
Niigata — Ніїґата
Примітка: не плутайте довгу "і:" з дифтонгом /ii/!
в) а:, е:
Такі випадки бувають рідше, але тут ми їх так і зберігаємо: "аа", "ее".
4. Дифтонги /ai, ii, ui, ei, oi/
За обидвома системами, передаємо їх через "ай", "ій", "уй", "ей", "ой".
Fukui — Фукуй
Aiko — Айко
ookii — оокій
5. Збіг голосних на межі складів
Збіг японських голосних на межі складів всередині слова /a.i, i.i, u.i, e.i, o.i/ за Коваленком записується як "аї", "ії", "уї", "еї", "ої", щоб зменшити кількість порушень правопису. За Бондаренком на цьому місті лишається "і": "аі", "іі", "уі", "еі", "оі".
Hatsukaichi — Хацукаїчі (Коваленко) — Хацукаічі (Бондаренко)
Примітка. Як зрозуміти різницю між пунктами 4 і 5?
"i" перетворюється на "й" в кінці складу перед приголосною і в кінці слова.
Aiko — Айко. "Ai" — перший склад, "ko" — другий склад, який починається з приголосної.
Nagai — Наґай (кінець слова)
Залишаємо "і" як "і" (Бондаренко) або заміняємо її на "ї" (Коваленко), якщо після складу, який закінчується на голосну, йде новий склад, який починається на "і". Дуже часто це можна бачити в іменах, які мають складову "ichi".
Souichi — Соїчі / Соічі. "Sou" — перший склад, закінчується на голосну, "ichi" — другий склад, починається з голосної "і".
Також можна дивитися на ієрогліфічний запис (це навіть легший спосіб). Наприклад, прізвище манґаки Wakui Ken 和久井: 和 - wa, 久 - ku, 井 - і. Як бачите, "i" — це окремий ієрогліф, тобто це збіг /a.i/, а не дифтонг, тому залишаємо її, як є, "Вакуі", або міняємо на ї: "Вакуї". В офіційному українському перекладі його прізвище записане "Вакуі".
6. Особливості апострофа
Якщо після закритої n іде наступний склад, який починається з голосної, ми відділяємо їх апострофом.
Shinichi — Шін'ічі / Шін'їчі (не Шінічі)
Kinya — Кін'я (не Кіня)
Junichiro — Джюн'ічіро / Джюн'їчіро (не Джюнічіро)
Тобто в усіх цих випадках це не ni に, а n + i んい, не nya にゃ, а n + ya んや.
Чи можна зрозуміти за самим ромаджі, де ni, а де n+i? На жаль, ні. Як викручуватися?
а) Заґуґлити це ім'я/назву у Вікіпедії. Якщо будуть випадки з апострофом, швидше за все, апостроф там потрібен.
б) Набрати це ім'я в Google Translate японською. Знизу в транскрипції відобразиться апостроф, якщо він там потрібен.
в) Інтуїтивно розбивати на корені-канджі. Шін'ічі = шін + ічі; Кін'я = кін + я; Джюн'ічіро = Джюн + ічі + ро. Зокрема, до багатьох імен входить складова "ічі", тому якщо "ічі" стоїть після "н", його, швидше за все, треба відділити апострофом.
Звісно, якщо ви знаєте трохи японську, то ви швидко розбереться за канджі самі.
7. Сполучення /ei/
Сполучення /ei/, що може вимовлятися як довге e [e:] або дифтонг eй [ei̯] передається уніфіковано — "eй".
sensei — сенсей
8. Редукція
У японській мові є таке явище, як редуковані голосні /i, u/. Це означає, що в певних позиціях вони ніби проковтуються. Це відбувається тоді, коли ці голосні стоять між глухими приголосними: Сас[у]ке ("у" не чується, оглушується), watashitachi — ваташ[і]тачі (звучить як "ваташьтачі") або стоять в кінці слова: desu — дес[у], ohayou gozaimasu — охайо: ґодзаймас[у], ichi — іч[і] (може звучати як "ічь").
Обидві системи пропонують зберігати їх на письмі і читати як ненаголошені:
Sasuke — Сасуке
Daisuke — Дайсуке
Asuka — Асука
Hitogami — Хітоґамі
Однак такий підхід не завжди зберігається на практиці поза академічними виданнями (прим. ред. — зокрема, поза виданнями КНУШу). Тому часто в художньому перекладі редукована голосна "у" викидається, щоб виконувати правило "як чуємо, так і пишемо".
Sasuke — Саске
Keisuke — Кейске
Daisuke — Дайске
Asuka — Аска
Akatsuki — Акацкі
Варто зазначити, що причини для викидання цієї "у" можуть бути й доволі тривіальні: "сука"/"сукі"/"суке" у слові викликає в багатьох споживачів перекладу смішок.
Приклади в офіційних перекладах:
"Цкуру Тадзакі та роки його прощі" Харукі Муракамі
9. Р чи Л
Японці не розрізняють звуки р та л. Тому в іменах іноземного походження вони записують л через р, про що варто пам'ятати в перекладі.
Raira — Лайла
Arisu — Аліса
Raito — Лайт
Meirin — Мейлін
Але ставтеся щодо цього уважно, щоб не перестаратися і поставити л там, де має бути р.
10. Є у Коваленка
У системі Коваленка голосна /е/ після голосного /i/ (сполучення /ie/) та перед апострофом записується як є.
Ieyasu — Ієясу
Zenemon — Дзен'ємон
11. Відтворення імен неяпонського походження
Відтворення імен неяпонського походження має відбуватися за правилами тієї мови, з якої вони походять, або слідувати традиціям запису, якщо такі існують.
На те, що ім'я не є японським, вказуватиме його запис в оригіналі катаканою. Іноземне ім'я, як правило, записується засобами японської мови лише з наближеним звучанням. Це властиво для будь-якої мови: як ви бачите, українською ми теж не можемо передати всі нюанси японських чи, скажімо, англійських імен.
Наприклад, ім'я з популярної гри "The Legend of Zelda" буде передаватися Зельда, оскільки це не японське ім'я. Тут варто окремо зазначити, що японці у вигаданих фентезійних світах часто запозичують європейську естетику, тому пильнуйте. Деякі імена можуть існувати в реальності, тоді вам буде простіше, оскільки можна спиратися на певну базу. Деякі імена лише нагадують за звучанням англійські, німецькі чи французькі.
Трохи підступнішими є імена та інші власні назви китайського походження. На відміну від імен з інших мов, китайські дуже часто записуються канджі. В результаті може вийти абсолютно інше звучання, відмінне від оригінального, або лише наближене звучання.
Перший спосіб притаманний для відомих особистостей: політиків, філософів тощо. Наприклад, Мен-цзи японською буде [Мо:ші], а Мао Цзедун — [Мо: Такуто:]. Зазвичай такі випадки для вас відловить англійський перекладач (якщо ви перекладаєте з англійської), але вам варто про це пам'ятати, якщо ви перекладаєте щось з політичним чи історичним сюжетом. Такі імена ми передаємо за українською традицією, адже нам важливо не те, як це ім'я звучить для японців, а те, як це ім'я звучить для українців.
Прикладом другого способу може бути герой із всесвіту CLAMP Li Shaoran. Він є китайцем, тому ви ще можете побачити альтернативний запис Xiaolang. Українською ж він буде Лі Сяолан, а не Шяоран.
Цікавий і зворотний випадок. Наприклад, відома гра Genshin Impact, хоч і є китайською, використовує на європейському та американському ринку саме японську назву, а тому Genshin записується за стандартними правилами для японської — Ґеншін. Крім того, японські відомі особистості китайською можуть звучати абсолютно інакше.
Замість післяслова
Як ви бачите, не все так просто, як здається на перший погляд. Тому раджу пройти кілька базових уроків японської мови, зокрема тих, які стосуються фонетики (як читати) та базової абетки хіраґани і катакани.
Такі прості уроки можна знайти, наприклад, на українському каналі про японську мову та культуру Nihonbu: NIHONBU - YouTube
Коментарі
Дописати коментар